заставлятися


заставлятися
1. засланяцца, загароджвацца чым-н.; 2. змагацца, біцца, абараняцца

Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». . 1997.

  • заставлятися — I я/юся, я/єшся, недок., заста/витися, влюся, вишся, мн. заста/вляться; док. 1) тільки 3 ос. Заповнюватися чим небудь у великій кількості. 2) Загороджувати себе, прикриватися чим небудь. II я/юся, я/єшся, недок., заста/витися, влюся, вишся; мн.… …   Український тлумачний словник

  • заставлятися — 1 дієслово недоконаного виду заповнюватися; загороджуватися заставлятися 2 дієслово недоконаного виду битися об заклад …   Орфографічний словник української мови

  • заставлятися — ставлям ся, ставлят ся, ляме ся, ляте ся, ляют ся, Пр. 1. Заступатися. Дмитро заставляв ся в суді на розправі за кума. 2. Заспорити, іти об заклад. Я ся з тобом заставлю, же Михава дома не застанеме. 3. Закриватися. Вов юрка заставлят ся хвостом …   Словник лемківскої говірки

  • заставитися — I див. заставлятися I. II див. заставлятися II …   Український тлумачний словник

  • уставлятися — 1 дієслово недоконаного виду невідривно дивитися якийсь час уставлятися 2 дієслово недоконаного виду заставлятися чимось …   Орфографічний словник української мови


We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.